Рішення Кабміну про створення Державного міжвідомчого центру інноваційних біотехнологій на базі Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук і реклама на ТБ препарату лейкозав, який не пройшов клінічних випробувань, викликали неоднозначну реакцію вчених. У статті «У виборах президента переможе... Трохим Лисенко?» («ДТ», №1, 2010 р.) академік Ганна Єльська висловила припущення: «Юлію Володимирівну підставили...» І далі: «Можна тільки жалкувати, що НАНУ раніше не вийшла на урядовий рівень зі своїми пропозиціями щодо розвитку біотехнології в Україні». Ганна Валентинівна також висловила впевненість: «…помилкове рішення уряду підштовхне керівництво Академії наук до більш рішучих кроків у розвитку біотехнології не тільки в рамках НАНУ, а й у масштабі країни». Із запитаннями, які хвилюють багатьох читачів, ми звернулися до члена президії Національної академії наук України, академіка-секретаря відділення біохімії, фізіології та молекулярної біології НАН України, голови комісії з питань біобезпеки та біозахисту при РНБО України Сергія КОМІСАРЕНКА.

Українці — народ багато в чому унікальний. Через століття, незважаючи на заборону державності, рідної мови, він зберіг і мову, і національну ідентичність, і здатність, хоч і дуже ослаблену, бути державним. Так само століттями цей народ не мав дозволу на знання власної історії — і так само зберіг її, і сьогодні надолужує прогаяне, інтенсивно вивчає, визбируючи по архівах різних країн свідчення та документи. Народ унікальний ще й тим, що у хвилини критичні, загрозливі для його існування (а таких, особливо у ХХ столітті, було багато) міг швидко й успішно мобілізуватись і не тільки самоствердитись, а й довести як собі, так і світові, що здатний здійснювати історичні кроки.

Однією з таких важливих подій, безперечно, стала передача коштів на заснування трьох кафедр українознавства в найстарішому і найавторитетнішому у США Гарвардському університеті. Яке це мало значення, і чому ця подія була (і лишається) такою важливою?

Стала відома нова дата заснування собору Святої Софії у Києві. Храм більш як на чверть століття старший від визначеної колишньою радянською наукою дати 1037 рік. Це довели сучасні дослідження, презентовані у Національному заповіднику «Софія Київська».

Доктор Шульга приїхала з США на батьківщину, щоб повернути вітчизняній освіті дух досліджень

Молекулярний біолог Наталія Шульга відома в науковому світі як розробник методу, який дозволяє спостерігати процеси ядерного транспорту в реальному часі в живій клітині. На початку 90-х вона виїхала в один з провідних дослідницьких університетів Америки. Через роки, завдяки її роботі в молекулярної і клітинної біології, навіть з'явилася ціла галузь. П'ять років тому доктор Шульга залишила свою дорогу і добре оснащену лабораторію в Рочестері. Зараз вона працює в Києві.