До ефективних суспільств – Дороговкази в майбутнє

Чому саме зараз виходить друком  третє україномовне видання знаменитої книги Богдана Гаврилишина, єдиного українця, що став автором доповіді Римському клубові?

На це є, принаймні, дві причини.

Першою з них є глобальна фінансово-економічна криза. Саме криза спонукає уважніше подивитись на спонтанну еволюцію сучасної світової цивілізації, зрозуміти причини складнощів її розвитку і запропонувати як шляхи пом’якшення наслідків кризи, так і шляхи удосконалення механізмів функціонування глобалізованого світу.

Друга причина більш наближена до національного українського контексту, характерною ознакою якого є тривала трансформаційна криза, в якій Україна перебуває з початку 90-их років ХХ-ого століття Україна. Під час української трансформації необхідно розв’язати шестиєдине завдання: - розбудова власної державності; - формування єдиної української політичної нації; - створення демократичної системи правління; - перехід до сучасної ринкової екосоціальної економіки; - перехід від індустріальної енерго- та ресурсовитратної економіки до економіки знань; - формування нових суспільних цінностей.

Сучасному поколінню українців випала важка місія відповісти на наведені виклики і визначитись із шляхами і засобами,  щоб убезпечити кожному членові суспільства гідний рівень життя зараз і у найближчому та віддаленому майбутньому. Вишукуючи такі засоби, маємо вивчати успішний досвід інших держав, формувати власні уявлення про шляхи й засоби досягнення бажаного стану речей у власному домі, в залежності від того, якого майбутнього ми хочемо.

Серед  майже 200 сучасних націй-держав є країни, які справляються з цим завданням значно успішніше, ніж інші, є більш ефективними у служінні прагненням людей до щастя. Виникають питання: “Чим вони відрізняються одна від одної? Які складові ефективного існування цих націй? Які їхні риси, властивості та структури українцям слід узяти до уваги щоб, прискорити досягнення подібних результатів на національному українському ґрунті у сучасних світових, та геополітичних, економічних, соціокультурних, технологічних реаліях і тенденціях?”

У пошуках відповіді на поставлені питання як українського так і світового рівня корисними є аналітичні, методологічні та прогностичні підходи Богдана Гаврилишина, що викладені у його книзі “До ефективних суспільств. Дороговкази у майбутнє”, книзі, яка була видана англійською, французькою, німецькою, іспанською, японською, корейською та польською мовами.

На наш погляд, Богдан Гаврилишин  запропонував потужну світоглядну концепцію, що дозволяє із єдиних засад аналізувати глобальні цивілізаційні процеси, порівнювати різні цивілізації, країни та суспільства і, головне, передбачати перебіг їх подальшоої еволюції. Великий прогностичний потенціал методології Гаврилишина підтверджений ходою історичного процесу за майже 30 років після написання книги-доповіді на замовлення Римського клубу - клубу європейських інтелектуалів, що міркували над проблематикою світового розвитку. Саме аналітичні та прогностичні підходи книги  роблять корисним її застосування при формуванні можливих відповідей на сучасні цивілізаційні виклики, що стоять перед Україною і світом. На нашу думку, евристичний потенціал методології Б.Гаврилишина ще залишається незасвоєним ні науковим, ні політичним середовищем ні в Україні, ні у світі. Можливо, саме тому Україна досі не досягла втілення своєї національної ідеї, що зафіксована у першій статті Конституції України від 1996 року: „Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”,  а світ опинився у глибокій кризі.

Засвоєння методології Богдана Гаврилишина дає аналітикам і дослідникам ключ до наукового розуміння подій сучасного динамічного світу і дозволяє спрогнозувати напрямки змін як окремих націй-держав, так і світу в цілому.

Коротко оглянемо структуру та зміст книги.

Основний текст нового українського видання не відрізняється від попередніх видань і містить 5 розділів. Чому це так пояснює сам автор: „На мій погляд, основний метод дослідження у визначенні напрямів можливого розвитку різних суспільств і в передбаченні вірогідності такої еволюції витримав випробування часом. Можливо, у читачів виросте кредит довіри до моєї методології та основних концепцій. Створення доопрацьованого варіанта книжки (як альтернатива) могло б викликати підозру, що окремі концепції і теорія були підігнані до події, які відбулися за цей час у світі”.

Спеціально до нового видання написано два додаткових розділи - „Ретроспектива – 2009” та „Україна: 20 минулих і 20 майбутніх літ”.

Перших три розділи основної частини книги висвітлюють концептуальні підходи автора та присвячені введенню понять і категорій для аналізу суспільств. Останніх два – наочно демонструють силу методології, її прогностичний потенціал завдяки застосуванню запропонованого інструментарію для аналізу стану та еволюції ключових чи характерних держав і світу загалом.

Перший з них названо „ЕФЕКТИВНІСТЬ СУСПІЛЬСТВ”. В ньому введено у розгляд універсальні поняття ефективність суспільств та складові суспільного ладу. Наголошується, що рівнозначимими детермінантами ефективності будь-якого суспільного устрою є цінності, притаманні суспільству, система політичного правління та економічна систем. Однією з ключових тез підходу Богдана Гаврилишина є сумісність складових суспільного устрою, як умова його ефективності.  Поняттю „ефективність” присвячено окремий додаток „СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ”.

У другому розділі „ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЇЇ ІДЕОЛОГІЙ” автор, спираючись на оригінальний аналіз широкого (як в національному, так і у часовому вимірах) спектру філософських концепцій та надбань природничих наук, дає власні відповіді на питання „Чому виникли різні суспільні устрої? Що було джерелами цінностей? Що викликало їх появу?”

Третій розділ „СКЛАДОВІ СУСПІЛЬНОГО ЛАДУ” присвячено розгляду фундаментальних складових суспільних устроїв. У описі складової Цінності розглянуто три основних групи цінностей: індивідуалістсько-конкуренційні, групово-кооперативні та егалітарно-колективістські. Розуміння змісту цінностей кожної групи пояснено на розмаїтому матеріалі, що надає історія розвитку світової культури, сучасне та минуле різних країн світу, а також через співставлення цих груп цінностей. При розгляді складової Політичне правління автор виділяє також три досить обширні групи систем політичного правління: влада типу противаги (боротьба за владу), колегіальна влада (співпраця при владі) та унітарна влада.  Кожна з систем правління, на думку Богдана Гаврилишина,  має свою історичну обумовленість, має як певні переваги, так і слабкості, що ілюструється на прикладах сучасних держав та історії їх становлення. Аналіз складової Економічні системи грунтується на аналізі актуальних для останнього століття систем вільного підприємництва, узгодженого вільного підприємництв, адміністративно-командної системи, систем розподільчого та ринкового соціалізму.

Четвертий розділ „СТАН НАЦІЙ-ДЕРЖАВ” привертає найбільш гостру увагу сучасників, оскільки присвячений застосуванню метода до розгляду  актуального на момент написання книги стану великого кола країн Європи, Америки та Азії. Метододологія Богдана Гаврилишина дозволяє не тільки співставляти різнохарактерні нації-держави, а й давати досить точні прогнози їх подальшого розвитку. Серед найбільш яскравих передбачень слід згадати розпад СРСР  більш ніж за 10 років до реальних подій.

Розділ „РІЗНІ ШЛЯХИ ДО СПІЛЬНОЇ ДОЛІ” висвітлює фактори, що сприяють чи протидіють світовій інтеграції, розглядає вірогідності та альтернативи еволюціїї світового ладу. Тут описуються декілька сценаріїв подальшого і даються рекомендації щодо формування більш ефективного світового ладу.

Нарешті, щодо доповнюючих (відсутніх у попередніх виданнях) розділів.

Перший з них „РЕТРОСПЕКТИВА – 2009”  присвячено огляду подій у країнах світу, що відбулись після підготовки доповіді Римському клубові і співставленню їх з прогнозами, які давались у ті, вже далекі 1979 -1980 роки.

Другий з нових розділів „УКРАЇНА: 20 МИНУЛИХ І 20 МАЙБУТНІХ ЛІТ” є логічним завершенням книги. Як видно з його назви, він присвячений Україні. В ньому міститься панорамне бачення ретро- і перспектив становлення незалежної демократичної України. Цей розділ є особливо цікавим і актуальним для українського політикуму, вищого менеджменту і науковців в зв’язку із нагальною потребою пошуку шляхів виходу з поточної світової фінансово-економічної кризи та пом'якшення її наслідків для України. Аналіз подій майже двадцятилітнього періоду дозволив Богдану Гаврилишину сформулювати сценарії подальшого становлення ефективної нації-держави Україна.

Світоглядна методологія Богдана Гаврилишина стимулює читачів до власних розробок. Наприклад, з мого аналізу українських реалій на основі методу Богдана Гаврилишина  витікає, що оптимальним для України є таке сполучення складових суспільного ладу: групово-кооперативні цінності, колегіальна (консенсусна) система управління, узгоджене вільне підприємництво. На жаль, сформована на сьогодні в Україні система правління тяжіє до конфронтаційної моделі, а економічна система - до економіки вільного підприємництва зразка кінця ХІХ-ого століття, так званого, „дикого капіталізму”; при цьому формування у суспільстві адекватних ціннісних орієнтирів до останнього часу знаходилось поза увагою провідних кіл країни.

Зауважимо, що вже після написання Дороговказів з’явилась низка нових підходів та понять, зокрема, це концепція соціального капіталу, концепції належного управління і сталого розвитку. За цей час „громадянське суспільство” із філософського концепту перетворилось у суспільний суб’єкт. Сформувалось інше бачення ролі держави і влади, зокрема, це - „забезпечувати надання громадянам послуг”, тобто „служити, а не володарювати”. Згадані підходи, дозволяють по новому прочитати Дороговкази оскільки конкретизують ключове положення Богдана Гаврилишина про те, що суспільна ефективність визначається гармонійністю між економічною і політичною складовою та панівними цінностями, актуалізують нагальність засвоєння демократичних цінностей.

Ми впевнені, що третє українське видання Дороговказів стане точкою біфуркації, яка визначить рух до створення в Україні ефективного суспільства.

Книга адресована менеджерам суспільного і приватного секторів,  науковцям, аспірантам та студентам і, взагалі, усім громадянам, що цікавляться проблематикою ефективності суспільств і еволюцією світового ладу.