версія для друку
05.02.2010 Нове датування храму Святої Софії Київської

Київ – Стала відома нова дата заснування собору Святої Софії у Києві. Храм більш як на чверть століття старший від визначеної колишньою радянською наукою дати 1037 рік. Це довели сучасні дослідження, презентовані у Національному заповіднику «Софія Київська».

Про заснування собору хрестителем Київської русі  князем Володимиром Великим  вказують нові дослідження, проведені у храмі. Серед іншого, ідеться про письмові джерела та настінний живопис Святої Софії Київської: історик Тамара Рясная каже, що вивчення портретів на фресках храму дають змогу датувати собор 1011 – 1018 роками. Адже на стінах собору – портрети князів Володимира Великого та Ярослава мудрого і їхніх родин.

Науковці також дослідили й розшифрували графіті: ці написи дозволили визначити, що побудова храму розпочалась не у 1030-х роках, а не пізніше 1011 року. Як повідомив історик, працівник заповіднику Вячеслав Корнієнко, закладення (посвячення) Святої Софії Київської можна датувати неділею 4 листопада 1011 р.

До того ж, як зазначив Корнієнко, на стінах храму науковці прочитали і графіті, трохи старші за віком: «Всі ці записи  20х -30х років ХІ століття однозначно вказують, що у цей час Софіївський собор уже діяв як храм. Вони зроблені на фресках і вони виконані по сухому тинню. На початку 20-х років ХІ століття Софіївський собор уже був розписаний і функціонував як митрополичий».

Те, що Свята Софія засвідчує свою появу у кінці правління Володимира Великого – на початку княжіння його сина Ярослава, підтверджують і письмові джерела.

Як розповіла Надія Никитенко, завідувачка відділу науково-історичних досліджень заповідника, такі твори, як «Слово» Митрополита Ілларіона 1022 року та «Хроніка» Тітмара Магдебурзького 1018 року розповідають: заснував «храм Премудрості Божої» великий київський князь Володимир Хреститель.

Але і дата 1037 рік, на яку посилається радянська наука, має певне значення, не стільки для Святої Софії, скільки для історії правління київського князя Ярослава Мудрого.

«Під нею згадуються звершення Ярослава Мудрого в усіх будівничих акціях, які неможливо було здійснити за один рік. Напис під цим роком (1037) насправді є панегіриком Ярославу. У ньому підсумовуються його будівничі заслуги упродовж усього життя», – каже завідувачка відділу науково-історичних досліджень заповідника Надія Никитенко.
Автор:  Богдана Костюк
Адреса джерела:  http://www.radiosvoboda.org/content/article/1949407.html
Джерело:  Радіо Свобода
Показів: 939