Якби такі, як пані Наталія, буди б радниками Президента країни в царині науки та освіти, то, мабуть, щось можна було б змінити в науці. Натомість, маємо Кислинських.

пана президента? прем’єр-міністра, спікера? (хоча останній сам великий вчений), пана Полохало?

Може краще взяти за зразок японську модель? Англо-саксонська модель освіти орієнтована не на виховання власних наукових кадрів, а на наявність грошей, які дозволяють запрошувати кращих науковців із-за кордону (ви ж були у США, значить мали бачити хто робить там всю науку: слов'яни, китайці, індуси і т.д.). В той же час японці орієнтуються на виховання власних наукових кадрів. Крім того, повірте мені, можна безкінечно довго змінювати форму, але це не змінить суті. Всі "реформи" в Україні спрямовані лише на те, щоб полегшити "реформаторам" процес розкрадання бюджетних коштів. А зникнення коштів без появи результату завжди можна списати на "тяжкий процес реформування". У той же час будь-яка система буде працювати,якщо її уусоблюватимуть високопрофесійні люди. Проте в країні проФФесора Януковіча та академіка Литвина - це, впринципі, неможливо. Можна розраховувати лише на існування локальних центрів, як наприклад, відділ загальної фізіології нервової системи П.Г.Костюка. "Розруха в головах", як казав проф.Преображенський. Міняйте голів на місцях та в країні і буде все добре.

Чула Ваш виступ на 2-му біологічному форумі на НЕНЦ. Висновок: або Ви, і такі як Ви, будете приймати безпосчередню участь в організації освіти в країні, або ми остаточно освіту втратимо. Зараз маємо ситуацію, якої, мабуть, не було у жодній країні: інтелект є, але перекриті всі шляхи його прояву і примноження. Бажаю Вам здоров’я!

Ваша думка є під впливом кліше-пропаганди. Все набагато цікавіше. Англо-саксонська модель освіти є найкращою покищо саме тому, що вона базована на раціональному підході і працює на вирішення проблем - як теоретичних, так і практичних. Японці якраз і є яскравим прикладом того, як ефективно вони змогли засвоїти і трансформувати англо-саксонську модель освіти, науки і інженерії для своїх потреб. Навіть ідеологію вони взяли у США - стати світовим лідером, але не в усьому, а в мікроелектроніці. І це вольове рішення спричинило прорив у цій галузі, який потягнув за собою все інше. Наклавши це на острівний характер і традиційну культуру маєте країну, що піклується про себе. Кількість іноземних студентів в США пояснюється колосальним масштабом досліджень і розробок, які там відбуваються, і тим фактом, що в бізнесі професіонали заробляють як мінімум в 2 рази більше, ніж в академічному середовищі. Тому найздібніші "корінні американці" зразу орієнтуються на кар'єру в бізнесі. І не забувайте, США - це країна імігрантів. І всі хочуть туди, а звідти ніхто успішний не повертається. Задайте собі питання - чому?