09.12.2008 Комунізм, капіталізм чи націоналізм: теоретичні підстави практичного добробуту

Роман Шпорлюк, професор Гарвардського університету Фото Леоніда Алексеєва

Переживаючи досить потужне відлуння світової економічної кризи, Україна вкорте ставить питання про таку модель функціонування національної економіки, яка б забезпечила не тільки стабільність, але і поступ нашої країни. Цьому питанню був присвячений круглий стіл «Національні інтереси: політика та економіка», що відбувся 2 грудня в залі засідань Вченої ради Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова міста Києва.  Обговорення питання політико-економічної моделі, на яку має орієнтуватися українська економіка, центрувалося навколо ідей, викладених у книзі відомого дослідника, професора Гарвардського університету Романа Шпорлюка «Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста», перше видання якої побачило світ 20 років тому.

19.11.2008 Перевантаження

Кожна професія має свою хворобу. Є свої хвороби у сталеварів і шахтарів, боксерів та хіміків. Навіть у представниць найстародавнішої професії (не плутати з журналістикою) є численні професійні захворювання. У цьому невеселому переліку не стала винятком і робота з інформацією. Люди, котрі фахово працюють із текстами та зображеннями, вже не одну сотню років страждають від дошкульних і неприємних симптомів. Щоправда, до короткозорості і скарлюченої спини монахів, які писали чорнилом по пергаменту, тепер додається багато нового. Хоч і перших два пункти нікуди не зникли. Поговорити про перевантаження, які чатують на організм при активній роботі з інформацією, особливо доречно, якщо зважити на той факт, що любов до комп’ютерних посиденьок стала направду популярною.

08.11.2008 Чи переживе НАНУ нинішню економічну кризу

«На жаль, наукова політика в Національній академії наук України ще більш дивна, ніж нинішня державна, тому що в державній хоч є боротьба думок. Хай політики й корумповані, але вони — не єдина отара безсловесних овець, яку доводиться бачити протягом кількох десятиліть у нашому науковому співтоваристві…» Так охарактеризував стан української академічної спільноти у переддень 90-річчя НАН України на останніх зборах Українського наукового клубу, де обговорювалася ситуація з розвитком науки у пострадянських країнах, його президент Олег Кришталь. Ці збори інтелектуалів стають дедалі авторитетнішими в нашій країні.

04.07.2008 Олег Кришталь: Контрольний пакет знань треба мати в усіх основних галузях науки

Рік тому було створено Український науковий клуб, метою якого стало об’єднання українських учених з усього світу. Адже нині в різних лабораторіях Європи, США, Канади працюють тисячі наших співгромадян, але вони ніяк не були пов’язані з Україною професійно. А проте багато з них хотіли б повернутися в Україну, якби тут були створені умови для їхньої праці. Український науковий клуб — це недержавна організація, що має на меті об’єднання українських науковців для сприяння реорганізації наукової сфери так, щоб фундаментальні наукові дослідження в нашій країні досягли світового рівня, а вся система функціонування, фінансування, регулювання галузі працювала ефективно, орієнтуючись на кращі зразки та практики.

19.06.2008 Українська аналітика науки: спроба метааналізу

12.06.2008 Випробування Антарктидою

Міжнародна спільнота досі не має чіткої програми збереження Білого континенту – це стало зрозуміло на конференції науковців у Києві. Коли планета «залатає» озонову діру? Чи залишаться в Антарктиді унікальні пінгвіни? Чому в найчистіших льодовиках на Землі знаходять сполуки важких металів та давно заборонену отруту? Як зберегти міжнародний статус континенту і чим може допомогти Україна?

Щоб отримати відповідь, Тиждень відвідав Міжнародну антарктичну конференцію – ІАС2008. Цьогоріч цей загальносвітовий форум вперше відбувся в Києві.

04.06.2008 Свідомість і нейронаука

    Чимало навіть дуже освічених людей кажуть: ми все приймаємо — і можливість зародження життя з неживої матерії, і еволюцію, та от свідомість — щось тут є ще, щось якісно нове...

Автор розуміє цих людей. Так думати — більше, ніж спокуса. Слідом за Кантом ми не втомлюємося захоплюватися зоряним небом над нами і моральним законом — совістю — всередині нас. Слідом за Поппером-Лінкеусом, усвідомлюючи світ у собі, ми готові погодитися, що зі смертю кожної людини гине цілий Всесвіт.

25.04.2008 Японські враження: освіта, наука, культура.

 Двічі на початку третього тисячоліття на мене впало з неба щастя доволі тривалого спілкування з Японією. Не так багато українців відвідують цю дуже своєрідну острівну країну. А ті, хто відвідують, не часто цікавляться японськими наукою та освітою. Саме заради того, щоб хоча б частково заповнити прогалини в нашому сприйнятті Далекого Сходу, взявся я за ці аматорські нотатки. Сподіваюся, що читач ще пам’ятає про мої нещодавно опубліковані роздуми щодо нашого найближчого сусіди — Польщі1. Так!от, подану автором повноту інформації стосовно цих країн не можна навіть порівнювати, бо японську мову я за браком часу і не вивчав, а книжки чи журнали польською завжди лежать на робочому столі. Проте, маю надію, що, співпрацюючи з японцями та мандруючи неповторними стежками й дорогами найбільших островів Хонсю та Хоккайдо, я все!таки спромігся побачити саме те, що конче важливо для нашої країни. Тому Японія в цьому есе розглядається скоріше через призму наших, українських, проблем. З іншого боку, аналіз японських негараздів і труднощів (а в країні, осяяній червоним сонцем, їх не менше, ніж у нас) може посприяти вирішенню кардинальних питань вітчизняного сьогодення. Отже, йтиметься про науку, освіту та економіку обох країн.

06.03.2008 Наука: SOSтояние

06.03.2008 Українська наука: від сьогоднішньої кульгавості до майбутнього паралічу

Кілька місяців тому автори проходили поруч із червоним корпусом Київського національного університету імені Шевченка — колишнім осередком української вченості та джерелом якісної освіти. Назустріч йшов чоловік, який активно роздавав молодим людям, на вигляд студентам, рекламний буклет. Хоч автори вже давно посивіли, вони теж узяли із цікавості безкоштовний зразок сучасної поліграфічної продукції. Цей буклет під цинічним гаслом «Ученым можешь ты не быть, но курсовую сдать обязан» пропонував платні послуги з написания курсових, контрольних і, навіть, дисертацій. Тридцять п'ять рокив тому в червоному корпусі розташовувалися наразі немодні фізичний, радіофізичний, механіко-математичний, хімічний та біологічний факультети. Переконливим доказом «застарілості/не модності» цих, у наш час елітних, факультетів можна вважати ту сумну обставину, що в 2007 році кількість абітурієнтів, бажаючих стати фізиками, радіофізиками, механіками та математиками, впершеза роки існування університету була меншою за кількість студентських вакансій. Нині у цьому корпусі знаходяться філософський, юридичний, економічний та соціологічний факультети. Тому курсові, контрольні та дисертації пропонувалися саме з економіки, права, соціології, філософії та філології. Можна стверджувати, що розповсюджувався товар у такому місці, де на нього був попит. У буклеті вказані адреса, два стаціонарних телефонних номери та один мобільний. Отакі справи.